Картина “Афіна Паллада і Кентавр” або “Мінерва і Кентавр” була написана для Джованні Медічі Пьерфранческо і перебувала на віллі Кастелло разом з “Весною” і “Народженням Венери”.
Раніше в картині бачили політичну алегорію, присвячену проникливості і мистецтва Лоренцо Прекрасного у справах дипломатії. Вважалося, що Паллада уособлює перемогу Медічі над змовниками або успіх у протидії агресивним планам неаполітанського короля. Підставою для такого трактування послужили медичейские емблеми, якими вишите вбрання богині. Однак інші підтвердження цієї гіпотези відсутні. У другій половині XV століття ще не існувало традиції писати политическиеаллегории подібного типу. Більш правомірно бачити в алегорії моральну спрямованість.
В основі її ідея Фічино про подвійність природи людини, що сполучає в собі тварина початок, пов’язаний з життям тіла, і сферу духу і розуму, спрямованого вгору до досягнення небесної мудрості. І лише божественна милість дозволяє подолати муки душі, томящейся в оковах тіла.
Зображуючи кентавра, художник користувався конкретним античним прообразом – фігурою саркофага, який зберігається нині у Ватиканському музеї. Разом з тим картину відрізняє від античних пам’яток те, що художник зобразив не фізичну сутичку Мінерви і кентавра – “кентавромахию”, а “психомахию”.
Кентавр втілює у Боттічеллі з’єднання в людині низького і високого. Лук і стріли в його руках вказують на тваринні пристрасті, але особі Кентавра художник надав вираз глибокого страждання, властиве святим на його картинах.
Замість Афіни Паллади войовниці, яку з часів далекої античності було прийнято зображати з шоломом, панциром і щитом, з головою Медузи Горгони, Боттічеллі зобразив “Мінерву-пацифіку”, атрибути якої – спис і гілка сливи – символізують чесноти. У трактуванні Паллади Боттічеллі також слід класичним зразком, але і в цій фігурі помітно схожість з християнською святою.
Неоплатонічної підтексту відповідає і пейзаж, складений з похмурих скель і чарівних далею.
Існує цілий ряд алегоричних тлумачень цього твору. У ньому бачили перемогу Лоренцо Прекрасного над Неаполем, перемогу Медічі над Пацці, з’єднання пристрастей і мудрості у Лоренцо. Є і більш широке його тлумачення як перемоги мудрості над пристрастями, що обговорювалося в гуртку Медічі. Пропонувалося і розуміння картини як взагалі перемоги сил миру над силами руйнування. У такому разі її зміст близько змістом картини “Венера і Марс”.
