Гравюра “Аристотель і Філліс”. У середні століття в Європі популярною була легенда про великого давньогрецького філософа Аристотеля, який був вчителем і наставником Олександра Македонського. Бачачи, як його юний вихованець надмірно захоплений красунею-куртизанкою Філліс, Аристотель попередив, що сильні пристрасті можуть бути згубні для чоловіків.
Розгнівана Філліс вирішила помститися старому філософу. Вона з’явилася перед ним у всій красі, зачарувавши його до такої міри, що великий і шанований філософ загорівся пристрастю і був готовий на все. Куртизанка не поступалася і, як доказ любові, запропонувала філософу зобразити коня, а сама вона буде наїзницею. Охоплений пристрастями філософ став на карачки, його осідлала Філліс і, розмахуючи батогом над головою, прокотилася верхом.
Цю сцену, згідно з легендою, спостерігав Олександр Великий. Важко сказати, чи було це насправді, в античних джерелах про це не згадується. Можливо, приводом для виникнення легенди стали слова великого філософа Аристотеля: “Якщо любов настільки сильна, що навіть я, при всій моїй мудрості і враховуючи, скільки мені років, не зміг протистояти їй, настільки ви з натовпу молоді повинні бути насторожі”.
Сюжет був дуже популярний в європейській живопису того періоду. Багато художників зображували мудрого філософа, якого обуяли любовні пристрасті. Художники найчастіше виконували замовлення багатих громадян, аристократів, догоджаючи їхнім смакам і потребам.
Ганс Бальдунг Грін у гравюрі Аристотель і Філіс бичує порок і пристрасті, він просто безжалісний до великого стародавнього філософа, який зображений смішним і хтивим старцем. Філліс в цій гравюрі зовсім не красуня, а фривольна куртизанка з повними формами і глузливою самовдоволеною посмішкою.
