Кришталево-прозоре, ніжної блакиті море акварельного плямою наповзає на пісок. Верхній зріз його – ідеальна горизонталь, як поверхня води в акваріумі. Синє море переходить у жовте небо, лінія горизонту ретельно вивірена згідно пропорції “золотого перерізу”.
В одному з кутів полотна – лінійка, символ математичного розрахунку. Її дворазово відображена тінь падає на воду й пісок. Невеликий томик у червоному палітурці поруч з лінійкою справляє враження швидше математичного довідника, ніж, скажімо, збірки віршів. Ліворуч і праворуч обрамляють сцену кам’янисті кручі – прибережні скелі Кадакеса.
В центрі полотна підноситься постамент. Над ним літає оголена Гала в образі Леди з грецького міфу. Її сідниці не стосуються постаменту, а ноги – підставок ступенів. Ті, в свою чергу, самі парять в повітрі. До спокусливо-досконалого тіла Леди припав великий лебідь. Він обіймає її крилами, але не стикається з нею. Його дзьоб знаходиться біля голови жінки, наче він щось шепоче їй на вухо. Леда-Гала прихильно слухає йому. На губах її грає розсіяна мрійлива усмішка, обличчя спокійно. У ньому немає страху, воно не спотворене пристрастю.
У цій картині все розраховано і зважено – в буквальному сенсі. Всі деталі картини парять в повітрі. Навіть море не стикається з власним берегом. Така левітація – відгомін впечатлившего Дали знання про будову атома, всі елементи якого – субатомні частинки знаходяться у взаємодії, не стикаючись один з одним. Звідси й епітет “атомна” в назві картини. Художник використовував античний міф про Зевса, явівшемся до спартанську царицю Леду в тілі лебедя і оволодів нею.
В результаті цього союзу з двох знесених Ледой яєць народилися дві пари близнюків: Олена, Полідевк, Кастор і Клітемнестра. У нижній частині картини можна побачити порожню шкаралупу яйця. Дали ототожнював Гала з Ледой, а себе – з Зевсом, але також він ототожнював себе і свою дружину з близнюками, не здатними існувати окремо один від одного.
Дивно, але Дали, який бачив сенс свого існування і своє призначення у тому, щоб епатувати суспільство, створив, напевно, саме целомудренное втілення міфу про Леду. З усіх художників, які зверталися до цієї міфологічної сцені, Дали найменше уваги приділив тілесної стороні сполучення. У картині немає бажання, немає пікантних або шокуючих деталей, є лише нескінченна взаємне милування і єдність двох призначених один одному істот.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)