Автопортрет з люлькою – Вінсент Ван Гог

Автопортрет з люлькою   Вінсент Ван Гог

Після переїзду в Антверпен перед Ван Гогом гостро стало питання заробітку. Володіючи талантом художника, він міг малювати краєвиди міста для продажу туристам або створювати вивіски магазинів і ресторанів. Також він планував виконувати замовлення на портрети. Крім заробітку, написання портретів мало для Ван Гога роль своєрідної тренування перед створенням більш серйозних речей.

Зображення людей вимагає високого ступеня майстерності і практичного досвіду. Щоб освоїтися в цій справі, Ван Гог починає писати автопортрети. Практично всі вони були створені з метою тренування. Тим не менше, більшість з них є завершеними і повноцінними творами мистецтва.

Цей автопортрет 1886 року виконаний в традиційному реалістичному ключі. Для фону Ван Гог вибрав темний коричневий колір. Обличчя і плечі він також пише темними, хоча і більш холодними тонами. Вузька смужка світла виділяє обличчя на загальному тлі, що дозволяє глядачеві повністю зосередитися на ньому. Ван Гог робить головний акцент на обличчі й очах, в яких читається увагу і напружена зосередженість на процесі роботи.

Гармонійність і цілісність картини свідчить про те, що до часу її написання Ван Гог вже досяг достатнього рівня майстерності. Але формування його унікальної і неповторної творчої манери відбудеться набагато пізніше.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)