Берег в Марні – Поль Сезанн

Берег в Марні – Поль Сезанн

Берег в Марні   Поль Сезанн

Природа півночі Франції завжди була улюбленим мотивом художника Поля Сезанна. Безліч пейзажів у творчість Поля Сезанна присвячено зображенню гір, каштанових насаджень, річкових берегів французького Провансу. В загальний ряд подібних творів можна віднести і написану живописцем роботу “Берег у Марні”. Краєвид “Берег у Марні” Поль Сезанн написав у 1888 році. На даний момент полотно можна побачити в експозиції Державного музею образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна в Москві.

Пейзаж виконаний в техніці олійного живопису, проте швидше нагадує створення зображення по мокрій папері або за допомогою акварельних фарб. Настільки образи вийшли просякнуті вологою, а обриси розпливчасто-райдужними. На картині зображена північна річка Франції і правий приплив Сени, ріка Марна. Річкова гладінь точно дзеркальна поверхня, в якій відбивається небо, дерева і будинок на березі. Небо заповнене растекшимися бузково-блакитними яскравими штрихами, що нагадують рідкі, водні спалахи. Подекуди проступають зовсім білі просвіти. Пейзаж поширюється на весь простір полотна, заповнюючи і вміщуючи в себе берег і саму Марну.

Картина “Берег у Марні” – робота, яка спрямована в першу чергу на споглядання, милування і захоплення красою північної природою, тихою красою річки. Так і відчувається, дивлячись на полотно, що повітря тут цілком просочений вологою. І здається, настільки, що навіть убрався в бузково-синій колір, ставши важче. Таким повітрям стало важче дихати, зате все живе, зелень, дерева і квітучі газони розростаються, виблискуючи і переливаючись на світлі.

В глибині полотна зображений невеликий легкий міст, а за ним, ще далі – щільна темно-зелена стіна дерев, що розрізняються своєю формою і обрисами. Якісь з них більш витягнуті і тонкі, інші більш пишні та великі. Однак, всі разом вони виглядають, як зелена переливається також різними відтінками смуга, що служить одночасно і лінією горизонту в цій мальовничій роботі. Перспективне побудова відчувається не так явно або ж зовсім нівелюється в порівнянні з живописом станкового.

Більша увага тут приділяється не техніки, майстерності композиції, а передачі настрою, складного емоційно-чуттєвого стану, яке завжди має чітке формулювання і словесне позначення. Тому про подібні стани і переживання слід говорити не словами, а використовуючи фарби і відповідну палітру. Ось і цього разу Поля Сезанна вдалося відтворити не краєвид, не чергову копію дійсності, а настрій, відчуття світу, тепле почуття внутрішнього спокою, тихої радості та легкого смутку за тим марень і мрій, які навіває це полотно і які, треба вірити, здійсняться і обов’язково втіляться в нашому житті, в нашому новому світі, де завжди сонце, де завжди шелестом річкової води, де завжди існує світ, світ безтурботного Франції, світ тихого Провансу.


Берег в Марні – Поль Сезанн.