У 1902 році члени віденського Сецесіону влаштували виставку, приурочивши її до відкриття пам’ятника Людвігу ван Бетховену, творцем якого був Макс Клінгер. У своїй роботі Клінгер використовував різні матеріали – білий і кольоровий мармур, гіпс, бронзу, слонову кістку, – представивши великого композитора в образі божества.
Фриз, виконаний Климтом для цієї виставки, перегукувався з манері зі скульптурою Клингера – крім фарби, технічний арсенал художника увійшли срібло, позолота, осколки дзеркал, цвяхи і гудзики. Зображені на фризі фігури не мали ніякого відношення ні до Бетховену, ні до музиці в цілому. Проте в каталозі виставки було сказано, що фриз висловлює “надії і бажання всього людства”, і показує, що мистецтво веде людей “ідеальне царство чистих насолод, чистого щастя і чистої любові”.
Спочатку передбачалося, що цей фриз буде тимчасовим. Протягом десятиліть його ніхто не бачив, але зовсім недавно, 1986 році, відреставрований фриз став доступний для цінителів живопису. Вище відтворено його фрагмент під назвою “Ворожі сили”.