Чудо Святого Марка – Якопо Тінторетто

Чудо Святого Марка – Якопо Тінторетто

Чудо Святого Марка   Якопо Тінторетто

Картина Якопо Тінторетто “Чудо святого Марка”. Розмір картини 415 x 541 см, полотно, олія. Ранні роботи Тінторетто ще не пронизані трагічним духом аварії ренесансних надій, у них ще живе радісний оптимізм Високого Відродження. І все ж у таких ранніх речах, як “Таємна вечеря” у церкві Санта Маркуола у Венеції, вже відчувається той підвищений інтерес до динаміки руху, до різких контрастним світловим ефектам, що як би передвіщає подальший хід розвитку її мистецтва.

Перший період творчості Тінторетто завершується його великий композицією “Чудо святого Марка”. Це велика і ефектна монументально-декоративна композиція. Юнак, який сповідує християнську віру, роздягнений і кинутий язичниками на плити мостовий.

За наказом судді він піддається мукам, але стрімко слетающий з небес святий Марк робить чудо: молоти, палиці, мечі розбиваються про набула чарівну невразливість тіло мученика, і з переляканим подивом схиляється група катів та глядачів над розпростертим тілом.

Картина побудована на діагоналях і кривих злети композиції, сміливих і несподіваних ракурсах позах; колорит – на чисто венеціанських протиставленнях густих перламутрових тонів переднього плану і нейтрального фону. Композиція, подібно ренесансним, побудована за принципом чіткої замкнутості: бурхливий рух в центрі замикається завдяки спрямованим до центру картини руху фігур, розташованих у її правої і лівої частини. Їх обсяги модульовані вельми пластично, їх рухи сповнені тієї закінченою виразності жесту, яка так характерна для мистецтва Відродження.

Дана в сміливому ракурсі постать молодої жінки з дитиною в лівому кутку картини продовжує традицію своєрідно героизированного жанру, яка знайшла своє вираження у творчості Тиціана 1520-1530-х років. Однак стрімкий політ – падіння святого Марка, вривається зверху в композицію картини, вносить момент надзвичайної динаміки, створює відчуття величезного простору, що перебуває за межами рами картини, тим самим передбачаючи сприйняття події не як замкнутого в собі цілого, а як одного з сплесків у вічному русі потоку часу і простору, настільки характерне для мистецтва пізнього Відродження.


Чудо Святого Марка – Якопо Тінторетто.