Полотно “День Божества” написано Гогеном в проміжку між двома періодами творчості, які мистецтвознавці називають таитянскими. Навіть перебуваючи у Франції, живописця все одно не відпускали полінезійські враження, і відкрита там, зовсім інша естетика неодмінно “проривалася” на полотна.
Дану роботу відрізняє химерне поєднання декорацій, характерних для Полінезії і принципи класичної симетрії, властивих для традиційної європейської живопису.
Гоген завжди цікавився міфологією Таїті, чому немало сприяла його перша дружина-островітянка Техура. Однак до того часу, коли живописець прибув на острів, самобутня релігійне життя тутешніх мешканців майже згасла, поступившись місце християнству. Великому майстру залишалося лише підключити свою фантазію, щоб на основі почутого придумати дивовижний сюжет.
Ось і в цій картині Гоген зобразив вигаданий обряд – дівчата, половина з яких оголена, готуються здійснити якийсь обряд навколо ідола значного розміру. Ідол також з’явився вигадкою художника. На острові майже не залишилося давніх божків, і черпати натхнення довелося з фотографій яванського храму острова Борбодур.
Весь простір картини наповнений яскравими фарбами, що створюють фантастичну атмосферу. Досить звернути увагу на воду – автор навмисно відступає від достовірності, перетворюючи передній план у розмиті плями з изгибающимся контуром. Яскравим контрастом до цієї декоративної фантасмагоричной реальності виступає задній план, написаний у стилі звичайного гогеновского пейзажу. Уважний глядач може виявити на полотні єгипетські мотиви – дві жінки з ношею над головою ніби зійшли з фресок.
Полотно вийшло у Гогена таємничим і навіть сакральним. Поклоніння загадкового божеству занурює глядача в таємничий світ іншої культури, безповоротно загубленою, зметеної вихором прогресу.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)