Картина “Діви” відноситься до останнього періоду творчості Клімта, коли художник почав відмовлятися від власного вигадливого декоративного стилю. На полотні 1913 року вже помітний цей перехід: Клімт вибрав для картини темний фон і прискіпливо підійшов до панелі використовуваних кольорів. Порівнюючи з його попередніми роботами, переповненими життям і пристрастю, можна відзначити, що від “Незайманих” віє швидше не розкішшю, а спокоєм.
Статична, на перший погляд, картина розповідає нам цілу історію: дівчинка перетворюється в жінку. Цей процес живописець зображує через сон юної дівчини, оточеній напівоголеними жінками, немов образами з її сну.
У них можна помітити відблиск колишньої героїні Клімта – фатальної жінки з картин “Юдифь” або “Даная”, однак зараз схилені і відвернулися в забуття жінки виглядають і умиротворено зворушливо. Це підтверджує і навмисне використаний контраст між м’яко виписаними особами жінок і грубою тканиною покривал, приховують їх тіла.
Жіночі фігури, сплетені на кружащейся і ніби падає в безодню ліжку, “вінчає” ніби розпластаний фігура юної дівчата, однак вона виглядає щасливою і спокійною. Не дарма в розпису тканини покривала Клімт знову використовує спіралі – символ нескінченності і безсмертя. Жінка для нього – джерело вічного життя, чого зображена на картині дівчина поки сама ще не усвідомлює.
