На картині “Дизайн інтер’єру” американського художника Гая Джонсона, як на театральній сцені, ми бачимо кімнату, умовно розділений на дві частини.
Біля дверей стоїть пані у червоному платті, мабуть, господиня цієї абстрактної кімнати. Обстановка, очевидно, відображає психологічний стан жінки, розгубленість і подвійність її світовідчуття. Подушки на килимі, на журнальному столику – ваза з квітами…
В одній частині кімнати все красиво і правильно – це її життя, призначена для сторонніх очей, для суспільства, а в іншій, як у кривому дзеркалі, її друга життя, де все зовсім не так – і навіть її власне відображення перекручене дзеркалом. То білий унітаз здається їй зручним кріслом, то біле крісло, навпаки, інколи здається потворним унітазом.
Абсурдністю такої обстановки художник висловив душевний дискомфорт жінки в червоному платті і позірну видимість влаштованості і благополуччя.