Саврасов був чудовим рисувальником. Віртуозному володінню малюнком його вчили в московському Училищі живопису і скульптури, без точного, наступного натурі малюнка немислима будь-яка “академічна” картина. Ранній Саврасов вражав сучасників тонкої та інтонаційно багатою лінією – ці уміння з часом розвинулися, претворясъ в кінці життя художника справжнє новаторство.
Пройдений ним “графічний” шлях чудово ілюструє порівняння роботи 1867 року “Дуби на березі” з малюнком “Вид на село Покровське-Філі”, 1893 . У першій звертає на себе увагу спроба в найдрібніших деталях “повторити” натуру, яка обертається деякої засушенностью і отзивающаяся “рисувальними” дослідами Шишкіна, порівнянними з мистецтвом фотографії; у другому – приголомшлива розкутість і стрімкість лінії, далеко випереджаючи свій час.
У кількох скупих лініях народжується образ неймовірної глибини. У 1894 році в Києві було видано приурочений до п’ятдесятиріччя творчої діяльності Саврасова альбом його малюнків, показав, як далеко ступив у цій галузі майстер.