“Ехо минулого часу” – одна з найбільш значних робіт цього жанру. Тут, як і в портреті “Пані в блакитному”, художник поєднує реальне і фантастичне, минуле і сучасне, романтичне і побутове. Але цього разу героїня більш умовна по манері виконання. Вона здається тінню минулого, відвідала старовинний будинок, де колись мешкала. Зате інтер’єр в картині життєво переконливий.
Яскраво освітлена зелень парку на другому плані посилює напівтемрява кімнати. Художник повторює тут ефект, багато разів випробуваний ним в натурних інтер’єрах. Безвілля пози контрастує з наэлектризованностью, взбудораженностью погляду. У цієї мінливої життя особи, кокетливого, підступного, вираз якого не піддається однозначному позначенню, – головна принадність роботи, яку хочеться назвати портретом, – так характерна модель. Вишита на червоній подушці собачка – теж відлуння минулого.
Ця простодушна і курйозна річ вносить в картину деромантизирующее початок. Не містичний трепет, а ласкава іронія відчувається в цьому відродженні тіней минулого. Подвійність почуття – милування і іронія – визначають настрій багатьох ретроспекций Сомова. “Ехо минулого часу” – найбільш загадкова, можна сказати, – пророча картина, про яку особливо багато писали сучасники, намагаючись розгадати його сенс.
На першому плані, прямо обличчям до глядача, у напруженій позі сидить дуже худа молода дівчина зі стиснутими в штучній посмішці губами і твердим нерухомим поглядом; її образ позбавлений м’якості і жіночої чарівності. Здається, що якби вона заговорила, ми почули б різкий голос і наказовий тон. Пишне, явно маскарадний плаття “минулого часу” і затишна вишивка на накидці крісла не пом’якшують цього враження. Перед нами, поза сумнівом, новий тип – дівчина XX століття. Художник він уловив ці риси: твердість, енергійність, напористість. Цікаво, що фон являє собою вид на балкон і сад, що нагадує картину “На балконі” але місце спокійній літній пані зайняла ця агресивна героїня нового часу.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)