Фаетон – Гюстав Моро

Фаетон – Гюстав Моро

Фаетон   Гюстав Моро

Перший автомобіль неминуче повинен був походити на віз або віз – як-ніяк, створювався він не на порожньому місці, а за принципом аналогії, подібності. Вози і вози, трансформувавшись, перетворилися в карети й фаетони. А в наш час, коли ні карет, ні фаетонів вже не зустрінеш, мало хто знає походження цієї назви – фаетон.

Коли слово було власним ім’ям. Так звали сина Геліоса, сонячного божества. Будучи молодим і зухвалим, він упросив батька дозволити йому керувати небесною колісницею, яка вчиняє свій звичний шлях небесного зводу. На біду свою, батько погодився, а Фаетон, як сказали б зараз, не впорався з керуванням.

Першим з художників, які відобразили момент падіння Фаетона, був знаменитий П. П. Рубенс. У другій половині XIX століття до того ж епізоду з античної міфології звернувся його французький колег Гюстав Моро. З міфології відомо, що падіння Фаетона супроводжувався грандіозною пожежею на Землі.

Щоб уникнути ще більших нещасть Зевсу довелося убити Фаетона блискавкою. Вигляд загибелі сина Геліоса на картині Моро ледь вгадується. Вакханалія – ось те слово, що спадає на думку при розгляді цієї картини. Тут змішалися в купу рештки колісниці, коні і частини людського тіла. Над усім цим тріумфом підноситься голова дракона з пекла.