Італійський майстер епохи Раннього Відродження П’єро делла Франческа кар’єру художника починав у Флоренції 1439 в якості учня і помічника у Доменіко Венеціано.
Важливим для нього стало знайомство з роботами нідерландських майстрів, які він мав можливість побачити у Феррарі при Дворі Борсо Д’есте, де працював у 1448-1450-х, і в Урбіно при Дворі Федеріго да Монтефельтро. Художник був пов’язаний з гуманістичними колами і представляв рідкісний для XV ст. тип живописця-ерудита, вченого.
Майстер писав вівтарні образи, займався монументальним живописом, звертався до портрета, але його художня діяльність перервалася в середині 1470-х, за свідченням Вазарі, за спіткала художника сліпоти. Представлений портрет – єдина робота майстра в цьому жанрі, авторство якої достовірно встановлено, – займає важливе місце в історії мистецтва портрета XV ст. П’єро делла Франческа відійшов від властивої цього жанру стилиза-ції, надавши своїм моделям величний вигляд.
Парний портрет вимагав побудови єдиної перспективи, і художник замість традиційних прийомів використовував з цією метою лінії пейзажного фону. Інші відомі твори: “Мадонна делла Мизерикордия”. Ок. 1448. Пінакотека, Сансеполькро; “Різдво”. Ок. 1470. Національна галерея, Лондон.