Гамма любові – Жан Антуан Ватто

Гамма любові   Жан Антуан Ватто

Свою назву ця картина отримала вже після смерті Ватто, тому воно може не цілком відповідати початковим задумом автора. Однак для глядача очевидно, що музика виступає тут сполучною ланкою між чоловіком і жінкою. Вона – привід для зближення, “казус беллі”.

Цікаво, що в “Гамі любові” майстер користується нехарактерним для себе композиційним прийомом: висуває закохану пару на передній план. Втім, в іншому ця картина цілком традиційна для Ватто. Як і майже завжди, він одягає своїх персонажів у костюми XVII століття, оточує їх витонченим пейзажем, поміщає на задньому плані групи людей, яким, здається, немає ніякого діла до того, що відбувається на передньому плані.

Повертаючись до костюмів “головних дійових осіб” картини, потрібно зазначити, що вони хоча і зшиті по моді XVII століття, але більше нагадують не дійсні вбрання того часу, а вироби, що вийшли з театральної майстерні. Зауважимо також, що відносини між персонажами і саме настрій “Гами любові” позбавлені тієї меланхолійної ноти, яка виразно чується в багатьох роботах Ватто і є навіть як би його “фірмовим знаком”. Мабуть, деяку тривожність вносить в загальне звучання картини лише герма, що височіє над головою чоловіка з гітарою.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)