Сесілі Александер була дочкою відомого банкіра. Згодом модель так згадувала про роботу над портретом : “Мені здавалося, що я потрапила в лапи людожерів. Вістлер змушував мене годинами стояти зовсім нерухомо, в одній і тій же незручній позі. Я думаю, що художник не повинен був так обходитися з маленькою дівчинкою, якою я була в ту пору”.
Життя в мистецтві Життя Вістлера – справжнє життя художника: навчання в Парижі, захоплення новими напрямками, сварки з багатими покровителями, тріумфи, падіння, лайка критики, скандальна популярність. Він був егоїстичний, своеволен, поривчаста, їдець – одним словом, нестерпний.
Деякі вважали, що і в своїй творчості Вістлер претенциозен, знаходили химерними “музичні” назви його картин, зайво манірної – монограму-метелика, яку художник ставив замість підпису. Але свідомий епатаж – не головне у Вістлері. Кожен крок Вістлера-людини – це одночасно крок Вістлера-художника. Творчість і Вістлер просто нероздільні. Працював він майже несамовито і ставився до себе дуже вимогливо. Він зауважив одного разу: “Портрет з самого початку слід писати без помарок. Якщо ви помилилися, вам не залишається нічого іншого, як взяти новий полотно і все починати заново”. Ця вимогливість окупилася сторицею.
