Головною темою творчості Д. М. був Краснопевцева “метафізичний натюрморт”, легко впізнаваний своєї графічної манерою, монохромністю і нальотом сюрреалізму. У цих роботах художника цікавлять структура і матеріальність предметів – побитої кераміки, засушених рослин і морських раковин, завжди написаних до відчутності скульптурно, немов виліплених, виструганих або вирізаних з різних матеріалів.
На картині “Глечики в землі” глиняні судини, написані на нейтральному фоні, розривають зв’язок з простором, починають існувати самодостатньо, поза його і знаходяться ніби в невагомості, не підкоряючись і закону земного тяжіння. Художника цікавить як форма така і її магічна здатність створення композиції.