В історії мистецтва ім’я художника тісно пов’язане з його будинком в Живерні. З 1883 року він знімав цей будинок біля одного нормандського поміщика в 80 кілометрах на північ від Парижа. Тут Моне прожив сорок три роки, аж до самої смерті в 1926 році.
Поселившись в Живерні, Клод Моне набуває там ділянку землі, і, відвівши туди води річки Эпти, влаштовує сад із ставками. Сад знаходиться перед будинком, а строгі прямі лінії алей рельєфно контрастують із строкатим килимом запашних весь рік квітів, які змінювалися кілька разів в році. Сад став улюбленим дітищем Моне, і немає нічого дивного в тому, що мотиви цього саду займають велике місце у творчості художника. Майже все життя Моне прожив у будинках з садом, і в Аржантейе, і в Ветейє, і в Живерні, і неодмінно запам’ятовував їх на картинах.
Головна доріжка саду потопає в променях весняного сонця. Легкі, тонкі мазки як би пурхають над поверхнею полотна, створюючи відчуття ніжного відтінку. Світло пронизує кожний сантиметр полотна, легкі прозорі тіні. Дивно “бріо” живопису чудово передає відчуття цілісності і яскравості зорового сприйняття природи.
Після візиту до Моне, німецький мистецтвознавець Юліус Майер-Графф зазначив: “Найкраще Моне розкриває себе своїм садом, який він висадив навколо заміського будинку. Він створював його за тими ж принципами, що і свої живописні полотна… Кожен окремий квітка вливається в загальну гармонію фарб”.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)