Картини Ватто відобразили моду XVIII століття на садові статуї, були – неодмінними прикрасами аристократичної знаті. Уява живописця трансформувало кам’яні статуї в живих-учасників дійства. Іноді вони іронічно і навіть злісно спостерігають за персонажами картини, іноді – налаштовані цілком доброзичливо, хоча і тут не обходиться без підтексту.
Зверніть увагу на картину, вміщену вгорі. Крім присутніх тут кам’яних путті, уважного глядача можуть зацікавити і її центральні персонажі – чоловік з гітарою і дама з нотами. Очевидно, що ці герої перенесені сюди з “Гами любові”. Або ж, навпаки, “Гамма любові” створена за мотивами цієї роботи. Оголена мармурова дівчина ліниво і дещо лукаво поглядає на зібралося перед нею пишну суспільство. Витончений еротизм її пози контрастує з манірними пазами дам в розкішних атласних сукнях.
