Проста картина. Город – роки учнівства: спочатку малюнки поблизу листя, потім усе більш віддалені посадки ранньої капусти. Далеко лиття зливається в хвилясте полотно. Закінчення навчання знаменується становленням художника, коли учень здатний мислити художніми предметами. Картини починають нести духовний зміст.
Виразом цього є ряд дерев, – чорні верби, що ростуть по далекому краю городу, – здіймаються в небо. За ветлами слід дикий луг: самостійне освоєння художником нового матеріалу. За ним далеко йде щільна смуга лісу: картини зрілого майстра-живописця. Мотив капустяного городу, як періоду учнівства, зустрічається у Ван Гога, у Нестерова.