Казань – Олексій Боголюбов

Казань – Олексій Боголюбов

Казань   Олексій Боголюбов

На Постійній виставці російських художників в Санкт-Петербурзі в 1862 році картині Олексія Петровича Боголюбова “Казань” було приділено велику увагу. Про історію створення цього полотна художник розповів у своїх спогадах “Записки моряка-художника”. “У Москві ми порішили з братом прийняти запрошення від директора пароплавства по Волзі “Літак” Б. А. Глазенапа, старого флотського знайомого, навесні плисти по Волзі від Твері до Астрахані для складання путівника.

Брат узяв літературно-описову частину, а я – ілюстрацію. Виговорили собі при цьому право взяти з собою своїх дружин і в половині травня попливли і навіть могли приспівувати “Вниз по матушці по Волзі”, бо подорож було цікаве, а тим більше для мене, який і моряком і художником стільки прожив за кордоном, не маючи поняття про своїй вітчизні. Так як на радощах я балакав всім про цю поїздку, то звістка дійшла до Василя Олександровича Кокорева, який запросив мене до себе на разговленье в його будинок у Эртелевом провулку і тут просив чергу написати йому Нижній Новгород з ярмарком, Казань і Ярославль, запропонувавши за кожну картину по 3 тисячі рублів.”

На картині Боголюбов відобразив річку Казанку, синіючі далеко стіни міста з дзвіницями і вежами, оригінальний храм-пам’ятник на острові, що поєднує мотиви Давнього Єгипту і античності. Сьогодні цей пам’ятник полеглим воїнам при взятті Казані 2 жовтня 1552 року поряд з вежею Сююмбіке і Спаської вежею є архітектурним символом Казані. Пам’ятник поставлений на братській могилі воїнів, загиблих при штурмі Казані. Спочатку на цьому місці був Успенський монастир, але з-за весняних розливів його довелося перенести на високу сусідню гору Зилан-тау. На місці могили поставили каплицю, де служили ченці монастиря Зилантова.

Після перемоги над Наполеоном в 1812 році настоятель монастиря архімандрит Амвросій організував збір коштів на спорудження гідного пам’ятника і представив государю імператору проект Стовпи. Олександру I ідея сподобалася, він доручив столичним архітектору М. Ф. Алфьорову скласти гідну події проект, а від себе і сім’ї вніс десять тисяч рублів. Ще більше ста тисяч рублів зібрали за передплатою по всій Росії. 23 червня 1823 року архієпископ Амвросій урочисто освятив храм-пам’ятник.

Всередині розташовувалися церква Спаса Нерукотворного, під підлогою – склеп з останками полеглих воїнів. Вінчав храм не звичайний хрест, а зображення військового ордена – солдатського Георгіївського хреста. До 1830 році пам’ятник став руйнуватися. Архітектор П. Р. П’ятницький реконструював його, змінивши зовнішній вигляд. Картину “Казань” згодом купив Цесаревич Олександр Олександрович, майбутній Олександр III, в особистому зборах якого зберігалося понад 50 робіт Боголюбова. Взагалі сім’ї Романових належало близько 70 його творів, не рахуючи 30 батальних історичних полотен, замовлених для Військовій галереї Зимового палацу.