“Країна ледарів” – казкова країна, широко поширена в багатьох казках країн Європи. У німецьких казках – Schlaraffenland, при дослівному перекладі, буквально країна ледачих мавп, від sluraff – ледар, affen – мавпи і land – земля. Описується як країна, де все в надлишку – земля, з молочними ріками і кисільними берегами, в якій звірі бігають і літають смаженими, будинки зроблені з пряників, замість каменів всюди лежить сир. Насолоди є чеснотою мешканців країни, а наполеглива роботи та старанність – гріхом. У кого дружина стара і несимпатична, може обміняти її на красуню і ще отримає на додачу грошей.
Ідея вперше з’явилася як пародія на рай в сатиричній поемі Себастьяна Бранта “Корабель дурнів”, створеної в 1494 р., однак ще в V ст. до н. е. подібні ідеї були присутні в поетів Телеклеида і Ферекрата. Віршований виклад казки про вигаданій країні нероб було дано Гансом Саксом і з’явилося в 1536 р. у Нюрнберзі. Можливо, саме воно послужило основою для прозової інтерпретації цієї казки, виданої в Антверпені в 1546 р. і має багато спільного із сюжетною канвою картини Пітера Брейгеля.
Картина Брейгеля “Країна ледарів” – є прикладом гострої сатири, спрямованої Брейгелем на нідерландське суспільство передреволюційних шістдесятих років. У лівому куті внизу можна прочитати підпис художника і дату – 1567 рік. Як і багато інші роботи Брейгеля, ця картина теж має в своїй основі нідерландську прислів’я – “немає нічого більш безглуздого, ніж ледачий сластьона”. Щоб потрапити в країну ледарів, потрібно було проїсти прохід в горі з каші, зображеної на картині в правому верхньому куті.
Потрапив до неї відразу помічає смаженого поросяти, бігає з ножем у спині, покриту пирогами дах куреня і безліч інших ласощів. У центрі картини лежать розпластавшись навколо дерева, немов спиці колеса, три людини, які досягли межі своїх бажань. По одягу і предметів, їм принадлежешим, в них можна розпізнати представників різних станів Селянин, солдат і Вчений або школяр лежать з повними животами під деревом, навколо стовбура якого була Встановлена стільниця.
На порозі куреня сидить людина в шоломі лицаря тільки що потрапив у країну. Відкривши рот, він очікує, що йому в рот влетить щось смачне Сенс твору абсолютно чітким і зрозумілим – гостро глузливе засудження людської неробства та лінощів. Але навряд чи картина створена як ілюстрація до казки, її задум здається набагато ширше, має певну спрямованість, гостре жало, що разить бездіяльність і інертність суспільства, предающегося пустим мріям про благоденство.
Про казкову ситості, яку Пітер Брейгель зобразив на своїй картині, в той час не могло бути й мови. Герцог Альба увійшов на чолі іспанських військ в Нідерланди. На картині зображена не більше ніж утопія благополучного життя. Чудова по своїй простоті композиція в центрі картини, символизирующяя колесо фортуни, тільки підсилює це враження. Одночасно відчувається і деяка іронія від того, що відбувається, адже обжерливість і лінощі вважались пороками у всі часи.
