Ліктори приносять Бруту його тіла страчених синів – Жак Луї Давид

Ліктори приносять Бруту його тіла страчених синів – Жак Луї Давид

Ліктори приносять Бруту його тіла страчених синів   Жак Луї Давид

Картина французького художника Жака Луї Давида “Ліктори приносять Бруту тіла його синів”. Розмір картини 323 x 422 см, полотно, олія. Ліктори – y римлян офіційні служителі вищих магістратів cum imperio, перед якими вони несли fasces.

Число лікторів магістрату сообразовалось з його значенням: консули мали дванадцять лікторів, диктатори – двадцять чотири, претори в місті – два ликтора, а провінційні намісники – шість. Ліктори передували магістрату один за іншим, розчищали йому шлях у натовпі і спостерігали за тим, щоб йому надавали належні почесті. Виконання визначених магістратом покарань також лежало на ликторах. Брут, Люцій Юній – син Марка Юнія і дочки Тарквінія Стародавнього.

Переказ свідчить, що при переслідуваннях Тарквінія Гордого, який прагнув винищити всіх членів сімейства Брута внаслідок домагань їх на трон, Брут, врятувався лише тим, що прикинувся полупомешанним, через що і отримав прізвисько brutus. Під час морової виразки, відвідала Рим, він супроводжував синів Тарквінія до Дельфійського оракула, яким приніс в дар золотий жезл, прихований всередині дерев’яного. При цьому жриця на питання синів царя, хто буде панувати в Римі по смерті їх батька, дала відповідь: “Той, хто перший поцілує мати”.

Сини Тарквінія поклали вирішити справу жеребьем. Брут, однак, тут же кинувся долілиць і доторкнувся своїми губами до матері землі. Коли Лукреція, дружина Коллатина, встромила собі в груди кинджал, не бажаючи пережити ганьбу, якої зазнала від сина Тарквінія Гордого. Брут, який був свідком смерті Лукреції, дав обітницю мстити роду Тарквиниев і примусив присутніх произнесть таку ж клятву. Поспішивши в Рим, Брут скликав народ і наполіг на усунення царя, який перебував у таборі поза міста, і на вигнанні царського сімейства.

Замість царя вищу владою були наділені два консула, що обиралися на один рік; Брут і Коллатин були першими консулами. Тарквіній Гордий, отримавши звістку про своє повалення, поспішив до Риму, але знайшов ворота зачинені і зустрів відсіч з боку війська. Тоді він послав у Рим послів, які повинні були зажадати його приватне майно. На це вимога римляни погодилися; послані організували, однак, змова, в якому замішані і обидва сини Брута. Але один раб, по імені Виндиций, розкрив змову. Брут присудив до смерті власних синів нарівні з іншими змовниками, наказав ликторам виконати вирок і сам був присутній при його виконанні.


Ліктори приносять Бруту його тіла страчених синів – Жак Луї Давид.