Цю картину, яка цілком може служити ілюстрацією до робіт Фрейда, Ернст створив на початку свого сюрреалістичного шляху. Вона перенасичена сексуальними образами і занурює глядача в атмосферу еротичного сновидіння – смутного і трохи моторошно. Сни наяву Роботи Ернста можна сміливо назвати “найбільш сюрреалістичними” серед робіт інших представників цієї течії.
Ернст першим спробував надати образам, народженим темними глибинами людської підсвідомості, зриму оболонку. Його картини раннього періоду виглядають страшними, тривожними, іноді – відверто жахливими. І, що найстрашніше, вони часом здаються набагато більш реальними, ніж сама реальність.
Занурюючись у символіку Ернста, охоплений неясними і тяжкими передчуттями глядач перестає розуміти, де дійсність, а де галюцинація. У пізній період творчості художник перестав “лякати” своїх шанувальників. Світлі, майже романтичні картини 1950-х років – це вже не кошмарні сни наяву, плоди підсвідомості, а мрії, фантазії, створені багатою уявою.
