Оголена молода жінка з розпущеним чорним волоссям, напівприкриті в екстазі очі. Такою побачив Мадонну норвезький живописець Едвард Мунк. З канонічним зображенням її ріднить лише одна деталь – німб незвичного яскраво-червоного кольору, що сяє над головою прекрасної жінки. У свій час ця робота була визнана скандальною і справила на критиків і публіку неоднозначне враження.
Мета, яку ставив перед собою художник, приступаючи до роботи над полотном – показати людське начало і земне велич Діви Марії, намагаючись максимально наблизити її образ до образу простої смертної жінки.
Домагаючись цього, Мунк написав п’ять версій картини і літографію з однойменною назвою. Кожен з них, згідно з задумом художника, повинен був показати основні етапи життєвого циклу жінки: зачаття дитини, народження потомства і смерть.
Представлене полотно – перший варіант “Мадонни”, відомий також під назвами “Зачаття” і “Любляча жінка”. Зачаття, як першу стадію, в картині втілює поза жінки, плавний вигин її тіла, підкреслений округлий живіт. Темна палітра фарб, переконання художника в нерозривному зв’язку любові зі смертю і віра в те, що після народження дитини функція жінки вважається виконаним, розкривають останню, третю стадію жіночого життєвого циклу – смерть. Другу – народження потомства – Мунк відобразив у літографії 1895 року, де крім жіночого силуету була зображена маленька фігурка чоловічка в позі ембріона. За переконаннями критиків, справжньою глибиною і майстерністю вражає саме перша версія полотна, не обтяжена деталями.
Фігура Мадонни оточена світлом і сповнена магічного внутрішнього сяйва. Як і в інших творах Мунка, тут немає прямих ліній – тільки м’які хвилясті промені. Скромний набір відтінків – жовтого, фіолетового, білого і червоного – відповідає інтимній атмосфері картини.
“Мадонну” Мунк писав з Дагні Юль – дружини письменника С. Пшибишевського і свого друга, вона ж була музою і багатьох інших художників-сучасників норвезького експресіоніста.
Версії скандальної “Мадонни” сьогодні зберігаються в музеї Мунка, Кунстхалле в Гамбурзі та Національному музеї мистецтва, архітектури і дизайну.
У 2004 році, разом зі знаменитою картиною “Крик”, “Мадонна” була викрадена з музею Мунка в Осло. Через два роки картини були повернуті, але із-за пошкоджень не демонструвалися протягом наступних двох років, поки велися реставраційні роботи.