“Мадонна Магніфікат” – найвідоміша з картин Боттічеллі на релігійний сюжет, написаних для приватних капел. Назву вона отримала від першого слова молитви Богоматері, текст якої добре видно на розвороті Розкритої книги. Немовля Христос тримає в одній руці гранат, а інший водить руку Мадонни, яка вписує в розгорнуту книгу початок подячної пісні. Двоє хлопчиків у супроводі третьої, старші тримають книгу і каламар. Два ангела піднімають вінець над головою Мадонни, представляють її як Царицю Небесну. Витончена золота корона зібрана з зірочок, які символізують Ранкову Зірку, як іноді називають Богородицю.
“Мадонна Магніфікат” – типове флорентійське тондо підкреслює витончений характер живопису Сандро Боттічеллі. Кругла форма дає художнику можливість проводити оптичні експерименти. “Мадонна Магніфікат” 1485 року, завдяки особливому згину кривих ліній і загальним круговому ритму справляє враження картини, написаної на опуклій поверхні.
Тондо відноситься до часу розквіту діяльності майстерні Боттічеллі, коли з неї виходили численні копії його картин, які виконувалися учнями Боттічеллі за його малюнками і картонам. Насамперед, це були зображення Мадонни, на які був величезний попит.
Ця майстерно вписана в коло композиція – одне з найбільш чудових створінь майстра. Вишукані лінії рук, оточили фігуру немовляти Христа, як би тривають жестом одного з прекрасних ангелів і через руки інших персонажів замикаються на короні Марії. Таке кільце рук подібно якомусь виру, в центрі якого видно віддалений мирний пейзаж. Як і на картині “Мадонна з гранатом” Христос тримає в руці гранат – символ страждання і безсмертя, яке він принесе людству. Вся картина пронизана атмосферою задумливою меланхолії.
Особа “Мадонни Магніфікат” відзначено всіма якостями, що входили в культивований Боттічеллі ідеал краси. Серед них – тонка світла шкіра і тверде, але витончена будівля особи. Вираз чистоти і невинності доповнюється відтінком ніжності, сквозящим в округлених губах. Густі заплетене волосся виробляють земне враження, що нагадує про вигляд селянській дівчині, однак модні предмети туалету – шарф і прозора вуаль – як би змінює реальну жінку, взяту Боттічеллі в якості моделі в ідеальний образ Мадонни.
Ця картина була найдорожчим твором Боттічеллі, при його створенні використано найбільшу кількість золотої фарби. Зазвичай золото, як найдорожчу фарбу, в таких кількостях не використали; при замовленні картини такі умови докладно обговорювалися.
