Французький художник Жак Луї Давид був основоположником неокласицизму. У його творчості, як і у всій академічного живопису, були роботи, написані на міфологічні сюжети. Останньою великою роботою художника є картина Давид “Марс разоруженний Венерою і трьома грациями”, представлена на виставці незадовго до смерті живописця. Картина викликала бурхливу критику тим, що художник поєднав у ній стільки всього несумісного, що картина залишається досі певною загадкою.
У ній є і риси романтизму і реалізму, а так само ідеалізація з класицизмом, який підкреслює сюжет твору. На перший погляд виділяється еротична сторона картини. Це підкреслює грайливість сюжету, оголені жіночі тіла, юний Купідон, знімає сандалі з бога війни. Ми бачимо, як богиня кохання Венера роззброює Марса, розташувавшись поруч з ним, три прекрасні грації тримають вже зняті шолом, меч і щит. Але у творі простежується іронія. У картині відсутня поклоніння античним богам і романтичним почуттям.
Хмари, що підкреслюють божественну сутність персонажів, сильно контрастують з їх земним виглядом. Навіть Купідон забув про стріли, хоча повинен воювати ними серця закоханих пар. А бог війни Марс і не виглядає таким. Так само незрозуміло чим має закінчитися, що буде далі, коли Венера його разоружит. В цьому і є іронічна усмішка художника, над якою досі сперечаються критики і дають нові дотепні ідеї з приводу картини. Але факт залишається фактом – це великий шедевр видатного живописця. В історії залишилися відомі моделі, з яких вони були списані персонажі.
Ними були артисти театру Ла Монне в Брюсселі. Довго Давид домагався згоди, та все-таки домігся свого. Танцівниця Марі Лезюер стала в картині Венерою, образ Купідона був узятий з юного танцівника театру Люсьєн Петіпа, а однією з грацій в картині стала коханка Віллема II Оранського. Це велике твір став певним підсумком творчої діяльності художника.
