Місце для купання (ставок) – Томас Икинс

Місце для купання (ставок) – Томас Икинс

Місце для купання (ставок)   Томас Икинс

Робота “Місце для купання” належить творчості американського живописця – Томасу Икинсу. Полотно викликало бурю емоцій у критиків, які, посилаючись на особливу любов автора до оголеного тіла, вважають картину “вінцем творіння” Икинса. Розбираючи на складові “Місце для купання”, мистецтвознавці угледіли в автобіографічність розповіді сюжету.

Серед шістьох оголених чоловіків ідентифіковані сам Икинс, якщо рухатися справа наліво – він є найпершим, що пливуть в водах штучного водоймища, далі – його рудий пес Гаррі, це ірландська сетер, потім – Джессі Голді, Дж. Лорі Уоллес, Бенджамін Фокс і, нарешті, Тэлкотт Вільямс. Увага, без сумніву, приваблює мис, зітканий з скель і уступів. Це штучно створене нагромадження, на якому розташувалася млин Мілл-крик. У 1873 році будівля знесена разом з фундаментом.

Чоловіки зображені в образах Ню, тут немає ні одягу, ні взуття, ні яких – небудь предметів сучасного обивателя тієї епохи – первісна тиша і єднання людини з природою. Пейзаж і все, що вклалося в сюжет, запропоновані автором у формі піраміди, основний акцент – зображення людини, як самоціль академічного живопису. Унікальним є вже те, що Икинс зупинився на чоловічих образах, у той час як основу академічного письма людської фігури становили жіночі тіла, як сама досконалість природи. Те, що художник вважав за краще виконати людей в динаміці руху, є певним експериментом, крім тематики, пов’язаної зі спортом та активним відпочинком.

Це обумовлено тягою Икинса до рухливим іграм та спортсменам, як еталону правильного складання людської натури. Незважаючи на відсутність одягу і різну постановку тіл, кожен з персонажів прикриває чоловіче начало – спритний прийом відвертості укупі зі скромністю. Всі герої зображені в різних позах, не схожих одна на іншу, немов художник практикується у відображенні людини і демонструє своє вміння. Хтось полулежит, інший – сидить, наступний варто, інший – пірнає.

Чоловіки і юнаки мають точку опори, це стосується тих, хто ось – ось впаде і немов застиг перед падінням або стрибком. На центральній частині роботи увага глядача немов сфокусовано – тут відбувається все саме цікаве, а краї полотна плавно йдуть в ледве-розмитий пейзаж. Особливу увагу приваблює світ, який здається неприродно яскравим і надуманим. Безумовно, в мальовничому виконанні “живуть” і контраст, і півтони. Це дозволило виділити основні деталі, зокрема, друзів і їх оголену шкіру на загальному тлі, а також наділити пейзаж найбільшим єством. Літні фарби теплого дня піддають особливого жару сцені купання. Це суха земля від пекучих променів, а в той же час, прохолодні фарби тінистих дерев, а ще жовта трава висохлих галявин на тлі похмурих крон.

Прямі промені відбиваються про дзеркало ставка, залишаючи при це соковитий білий слід на оголених людей. Не можна пройти повз значущості роботи в творчості Икинса. Багато мистецтвознавці визнають, що автор узяв за основну тему красу чоловічого тіла, що межує з еротизмом і сексуальністю. Художник став новатором у оповіданні чоловічого ню, як еталону природного єства і досконалості рельєфу м’язів, правильних пропорцій і пластики тіла. “Місце для купання” має іншу назву – “Старе місце для купання”, бути може, друга назва розкриває більшою мірою значимість самого ставу і узбережжя в життя старих друзів. А полотно вже давно вважається класикою американського мистецтва у світі живопису.


Місце для купання (ставок) – Томас Икинс.