На своєму знаменитому полотні Миллес зафіксував той момент, коли Офелія, наполовину занурена у воду, співає.
З трагедії Шекспіра “Гамлет” ми знаємо, що дівчина зійшла з розуму від того, що принц Гамлет, якого вона любила, вбив її батька, Полонію. Божевілля призвело Офелію до смерті. Миллес почав писати цю картину в 22 роки, як багато молоді люди його віку, він буквально марив безсмертної п’єсою Шекспіра. І на полотні намагався якомога точніше передати всі нюанси, описані драматургом.
Для сцени смерті Офелії Миллес вибрав мальовничий річковий куточок. Фігуру дівчини Миллес писав уже після того, як закінчив річковий пейзаж, – в майстерні в зимові місяці. Натурниця, Елізабет Сиддел, позувала художнику, лежачи у ванні з теплою водою. На жаль, позування обернулося для Елізабет погіршенням здоров’я: одного разу відмовили лампи, якими підігрівали воду у ванні, і у дівчини загострилася мучив її сухоти.
Прерафаэлити принципово використовували білу основу. Приступаючи до творчого процесу, вони покривали невеликі ділянки полотна білою фарбою і писали по ній, поки вона не висихала. Правда, Миллес користувався цим прийомом тільки на тих фрагментах полотна, де писав пейзаж. Досі не до кінця зрозуміла техніка Міллеса, проте відомо, що спочатку він наносив на полотно точний малюнок майбутньої картини, а потім брався за фарби.
Художник не зафарбовував білою основою ті ділянки, де пізніше з’являлися мальовничі квіти. Найскладнішим для Міллеса у створенні цієї картини було зобразити наполовину занурену у воду жіночу фігуру. Писати її з натури було досить небезпечно, але технічна майстерність художника дозволило йому зробити спритний трюк: написати воду на пленері, а фігуру – у своїй майстерні.
