На картині “Осінній ранок” художник зображує осінній ліс з усім його різнобарв’ям і травами. У глибині лісу протікає невеликий звивистий струмочок, так гармонійно поєднується із загальним пейзажем. Береги потічка усіяні пожовклим листям, і подекуди ще зеленою травою. Дивлячись на картину, створюється враження, що цей несміливий маленький струмочок, наче намагається сховатися листям осені, наче ковдрою.
Ранній ранок, але вже подекуди зустрічаються промені сонця крізь в’яне листя дерев, забарвлюючи їх стовбури в червонуватий колір. До кінця ще не встиг розсіятися досвітній туман, і він синювато-білим хмарою ширяє крізь дерева. Зображений на передньому плані пеньок від зрубаного дерева, надає твору особливу родзинку і завершеність.
Гармонійно виглядає жовтий колір, що займає основну частину пейзажу з червоним, коричневим і бурим квітами. Додавання фіолетового відтінку врівноважують і додають особливий колорит всій картині.
Всі лінії і кожна частина картини промальовані дуже чітко, що додає пейзажу реалістичності і одночасно якоїсь таємничої глибини. Як ніби, осінній ліс приховує якусь незбагненну таємницю.
