“П’єта”, або “Оплакування Христа”, була створена молодим Доменіко Теотокопулі, відомим під ім’ям Ель Греко, під час його перебування в Римі. Багато в чому ця картина нагадує незакінчену скульптуру Мікеланджело, яку називають “П’єта з Никодимом”, або “П’єта Бандіні” , нині зберігається у Флорентійському соборі.
Троє обіймають мертвого Ісуса Христа: Богоматір, матір Христа Марія Магдалина і Йосип Аримафейський. У такий же компактній групі з чотирьох фігур трагічна виразність і пристрасна натхненність досягає апогею. Якщо Мікеланджело досягає драматичного ефекту пластичними засобами, то Ель Греко використовує в картині більш різкі переходи фарб. Для того щоб передати глибину почуттів, художник поєднував більш різкі кольори, характерні для римських художників, з більш широкою палітрою венеціанського стилю.
На задньому плані майстер зобразив пейзаж з горою Голгофою – місцем розп’яття Месії. На горі встановлено три хрести, для Христа і двох розбійників, які були страчені разом. Непогожі небеса також сумують про смерть безневинного Агнця Божого.
Вважають, що у своїй картині “Оплакування Христа” Ель Греко використовував як зразок не тільки скульптурну групу “П’єта Бандіні” роботи Мікеланджело. Положення ніг і кистей рук мертвого Христа, мляво обвислих, нагадує Малюнок, виконаний Мікеланджело на прохання Вітторії Колони. Причому в малюнку Буонарроті, як і в картині Доменіко, Богоматір підноситься над пониклою фігурою Сина Божого, підтримуваної з двох сторін.
