Паризька вулиця – Моріс Утрілло

Паризька вулиця – Моріс Утрілло

Паризька вулиця   Моріс Утрілло

До того часу, коли почав писати свою Утрілло “Паризьку вулицю” він був уже визнаним художником. Його картини виставлялися в Парижі та Мюнхені разом з полотнами Сезанна, Пікассо, Матісса. У 1912 році у Парижі пройшла перша персональна виставка Утрілло. У ті ж роки художник почав подорожувати: він відвідав Англію, побував на Корсиці. Бути може, саме остання багато в чому призвело до зміни всієї художньої концепції Утрілло: завершився “білий період” його творчості і почався більш насичений за колоритом “кольоровий період”.

На картині “Паризька вулиця” ми бачимо яскраве небо, яскраві фасади будинків, освітлені золотистим сонячним світлом. Та й сама вулиця виглядає схожою на світлову арку. Фігури, розташовані, як завжди у Утрілло, спиною до глядача, направляються до Монмартру. Атмосфера картини наповнена спокоєм, і ніщо не віщує швидкого початку Першої світової війни. Хоча Утрілло датував цю картину, він не вказав точної назви вулиці. І все ж зрозуміло, що ця вуличка розташована в околицях Монмартра, – про це красномовно свідчить силует млини Мулен Зе ла Галет, що збереглася на вершині пагорба.

У 1820-х роках сім’я Дебре, якій належала млин, перетворила будинок в став пізніше відомим танцювальний зал, увічнений на полотнах Ренуара, Тулуз-Лотрека і Ван Тога. Танцювальний зал Мулен справи Галет проіснував аж до 1966 року.