Персей і Андромеда – Пітер Рубенс

Персей і Андромеда   Пітер Рубенс

Однією з безперечних вершин творчості стала картина “Персей і Андромеда”. Рубенс звернувся до улюбленого ним світу античності. Сюжет картини запозичений з поеми Овідія “Метаморфози” .

Уславлений грецький герой Персей, син громовержця Зевса і аргосской царівни Данаї, “одолитель змеевласой Горгони”, чий погляд перетворював усе живе на камінь, якось пролітав над морем. Раптово він побачив скелю з прикутою до неї дочкою царя Ефіопії Кефея – красунею Андромедою. Вона була покарана за “материнську мову”: її мати, цариця Кассіопея, похвалилася тим, що Андромеда прекрасніше всіх морських німф, дочок владики морів Посейдона.

І в спокуту цих зухвалих слів Андромеду принесли в жертву морському чудовиську, якого Посейдон наслав на “Кефееви доли”. Персея полонила чудова краса дівчини. У жорстокій сутичці він убив потвору і звільнив Андромеду. Нагородою Персеєві стала любов прекрасної царівни, і вдячні батьки з радістю віддали її в дружини герою. Але перипетії сюжету мало цікавили Рубенса.

Художник, правда, зобразив на картині чарівні предмети, які допомогли Персеєві здолати Горгону Медузу і вбити морське чудовисько: крилаті сандалі на ногах Персея, позичені йому вісником олімпійських богів Гермесом, серповидний меч на поясі героя, дзеркальний щит з прив’язаною до нього відрубаною головою Горгони Медузи і чарівний шолом владики царства мертвих Аїда в руках амура.

Усі ці деталі, як і включення в композицію виник крові Горгони крилатого коня Пегаса, на якому прилетів Персей в царство Кефея, і тіло морського чудовиська були потрібні живописцю потім, щоб ввести глядача в атмосферу античної казки. Сама ж вона для Рубенса була лише приводом оспівати земне людське почуття і створити чарівний гімн життя, молодості, краси.

У стрімкому польоті богині Слави, яка вінчає Персея лавровим вінком, у урочистої ходи героя, складках развевающегося за його спиною плаща, у всіх елементах картини, піднесеному її ритмі радіснім колористичному ладі знаходить вираз настрій радості і тріумфу, звучить близька Рубенсу тема переможного апофеозу.

Але не ця тема, перегукується з рядками Овідія, що описує, як після битви “рукоплесканье і клік наповнили берег і в небі сіни богів…” не героїка самого подвигу Персея визначають пафос картини. Її настрій народжується із зіставлення, контрасту почуття Персея – бурхливого, потужного і тихою, трепетної радості Андромеди; з злиття двох, спрямованих один до одного почав – сильного, мужнього і м’якого, ніжного, жіночного. Звичайно, з античними джерелами Рубенс звертається досить вільно і ефіопську царівну наділяє рисами рум’яної, пишнотілу, білявою і білошкірої фламандської красуні. Вся мовби зіткана з світла й повітря, вона є погляду Персея, подібно Афродіті, яка виникає з морської піни.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)


Персей і Андромеда – Пітер Рубенс.