У 1900 році Валентин Олександрович Сєров створює незвичайне по техніці виконання полотно “Петро II і цесаревна Єлизавета псового полювання”. Для створення картини художник використовував картон, темперні і гуашеві фарби. Полотно вийшло оригінальним, помітним, почасти агресивним.
Картина має композиційну вибудуваність, яка зображує стрімкість і швидкість погоні. На строкатій площині полотна усе змішалося, переплелося. Лінії, форми, плями кольору немов потрапили в вихор швидкості і наполегливого стрімкого переслідування. Уривчасті нервові штрихи фарби нестримним неспинним потоком проносяться повз мимовільних свідків подібного події.
На картині “Петро II і цесаревна Єлизавета псового полювання” представлений похмурий осінній день. Темні сірі фарби повною мірою вимальовують непогожу погоду з різкими поривами вітру, хмарами, огортаючими все навколо волокнами сірого кольору, збавляючи і до того тьмяне світло.
Фігури Петра II і цесарівна Єлизавети у всьому необхідному по даному випадку оздобленні вриваються в наше свідомість, розриваючи звичну нам дійсність, наповнюючи її відчутними звуками і швидко мінливих, безперервно миготять образами полювання.
Для даної живописної роботи характерне граничне відчуття динаміки і відкритого руху. Сприйняття дійсності прискорюється, частішають наші почуття, картинки навколишнього так і миготять, дозволяючи нам розглянути їх ретельніше, схопивши всі можливі нюанси і деталі.
Картина заражає своєю швидкістю летить, рвучкого, “ударною” сюжетикою. Все це перетворює роботу на зображення, яке можна назвати тривіальним, “чахлим” і нецікавим. Аж ніяк, робота вийшла активної, нестримно змінює свої обриси. Картина виглядає набросочно, этюдно. Такому враженню сприяє в першу чергу образотворчі прийоми, які застосував автор полотна, використовуючи техніку темпери. Все це надає простоти і одночасно складності картині.
Картинна площина відчувається легкої, одномоментною, скороминущої завдяки відсутності багатошаровості і нагромаджень барвистих шарів, властивих олійного живопису.
Характер ліній, самого композиційного малюнка додає картині подобу волнующейся неспокійній поверхні. Простір полотна наповнене рухом, емоціями азарту і приємною схвильованості. Зображення, нагадуючи графічний, контрастний малюнок, настільки динамічний, що готовий подолати непорушні просторово-часові межі стати частиною нашої дійсності. Занадто багато енергії містить ця картина, щоб її можна було втримати у вузьких і тісних межах такого полотна. Образи картини рвуться за її межа, не вміщуючи в картину все “надлишки” почуттів, сили і краси погоні.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)