Є мистецтво, яке відображає чуттєву дійсність, та є мистецтво, звернене до вищих сверхчувственним сфер буття. Напевно, ці напрямки доповнюють один одного, і було б неправильно протиставляти їх. Такі художники, як Чорноволенко, розширюють можливості мистецтва. Виявляється, свій підрамник живописець може ставити не тільки перед звичним предметним світом, а й перед прихованою від безпосереднього погляду реальністю.
Ця реальність в культурі називається по-різному. Для Платона вона – світ ідей, для християнина – небесне світло, для Реріхів – вогненний світ. Це дерзання для мистецтва: спробувати втілити своїми засобами таємничу реальність Инобития. Віктор Тихонович Чорноволенко – серед таких дерзающих, на його полотнах зримо проступає гармонія сфер, вони насичені випромінюваннями позамежних світів.
Коли ми звертаємося до картин художника останнього періоду, ми потрапляємо у світ якихось незвичних для ока форм і поєднань кольору, дивовижних ритмів, колориту і колірних гармоній. Картини невеликого розміру, в основному це акварель, але вони таять в собі як би відображення величезного світу – світу реального, невидуманного. Не кожному дано побачити глибше і більше звичного, традиційного, заснованого тільки на досвіді в межах матеріального світу. …Кожна з них – одна грань миті безмежного Космосу, де в кольорі, формах, гармоніях і ритмах постає перед нами вічна Всесвіт.
В картинах художника переконливо простежується схожість зображень по композиції або колориту, ритму або пропорціям з тим, що було відображено в одному випадку на фотографії, отриманій за допомогою космічного телескопа, в іншому – на кіноплівці. В акварелі “Пісня зірок” зображено кілька “колон”, з якими явно щось відбувається. А на одній із фотографій, отриманих за допомогою космічного телескопа ім. Хаббла, астрофізики, вивчали безмежні простори Всесвіту, побачили чітке зображення області зореутворення в сузір’ї Змії. Там, у надрах темних хмар, що складаються з зоряного пилу і газу, в основному водню, мають форму гігантських витягнутих колон, народжується зірка.
Пройдуть мільйони років, і з’явиться нова зірка… Світ сповнений таємниць, він завжди – таємниця. Бути може, саме це відчуття таємничості буття, його бездонности і є те головне, що дає нам творчість Віктора Тихоновича Чорноволенко. Тема предстояння перед таємницею домінує в його дивовижною живопису.
