“Корей, син Їцгарові, син Каафов, син Левиин, і Датан і Авірон, сини Авінадава, і Авнан, син Пелета, сини Рувимові, та й повстали проти Мойсея, і [з ними] Ізраїлевих синів двісті п’ятдесят мужів, начальники громади, призиваемие на збори, люди вельможні.
І зібралися проти Мойсея та Аарона, та й сказали до них: досить вам; все суспільство, всі святі, і серед їх Господь! чому ж ви ставите себе вище народу Господнього?
Мойсей же, почувши, впав на обличчя своє та й сказав Корею і всім спільникам його, говорячи: уранці Господь, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе; ось що зробіть: Корею та вся громадо візьміть собі кадильниці і завтра покладіть в них вогню і всипте в них кадила перед Господом; а кого вибере Господь, той і буде святий. Досить вам, Левієві сини! І сказав Мойсей до Корея: слухайте ж, левієві сини, невже вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від суспільства Ізраїльського наблизити вас до Себе, щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, слугуючи для них? Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левія, і ви домогаетесь ще й священства. Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. Що Аарон, що ви ремствуєте на нього?
І послав Мойсей закликати Датана й Авірона, синів Еліява. Але вони сказали: не підемо! хіба мало того, що ти вивів нас із землі, в якій тече молоко і мед, щоб погубити нас у пустині? і ти ще хочеш панувати над нами! привів ти нас в землю, де тече молоко і мед, і дав нам на власність поля та виноградники? очі цих людей ти хочеш засліпити? не підемо!
Мойсей дуже засмутився і сказав до Господа: не звертай погляду Твого на приношення їх; я не взяв ні у одного з них осла і не зробив зла жодному з них.
І сказав Мойсей до Корея: завтра ти та вся громада твоя будьте перед господнім лицем, ти й вони та Аарон; і візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила, і принеси перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п’ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю.
І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон. І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту.
І показалася слава Господня всій громаді. І сказав Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи: відділіться від суспільства цього, і Я винищу їх умить. Вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і всякої плоті! згрішить один чоловік, чи Ти гніваєшся на все суспільство? і сказав Господь Мойсеєві, кажучи: скажи суспільству: відступіть зі всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона.
І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві. І сказав суспільству: відійдіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що належить їм, щоб не загинути вам у всіх гріхах їх. І відійшли вони з усіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, з дружинами і своїми синами своїми і з малими дітьми своїми.
І сказав Мойсей: з цього пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, а не за своїм розсудом [я роблю се]: якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля таке покарання, яке [осягає] всіх людей, то не Господь послав мене; а коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то знайте, що ці люди образили Господа.
Лише тільки він сказав ці слова, розсілася земля під ними; і відкрила земля свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і всіх людей Корахівців та все майно; і зійшли вони та все, що належало їм, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред суспільства.
І всі Ізраїльтяни, які були навколо них, побігли при їх крику, щоб, говорили вони, земля не поглинула й нас.
І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п’ятдесят чоловіка, що приносили кадило”.Числа 16:1-35
На фресці розгортаються драматичні події повстання проти Мойсея левитів, “кротчайшего людини”. господь захистив Свого обранця і явив чудо, покаравши бунтівників.
Як і у фресці “Спокуси Христа”, у центрі фрески “Покарання повсталих Левитів” розташований курящийся жертовник, а за ним – частково зруйнована Арка Костянтина.
