27 жовтня 1480 року Боттічеллі, разом з іншими флорентійськими художниками, Доменіко Гірландайо і Козімо Росселлі, приїхав у Рим, куди вони були запрошені для участі в проекті по примиренню між Лоренцо де Медічі, фактичним правителем Флорентійської республіки і папою Сикстом IV. Навесні 1481 року флорентійці приступили до роботи в Сікстинській капелі, разом з П’єтро Перуджіно, який почав роботу раніше.
Темою розпису стала паралель між історіями Мойсея та Ісуса Христа, як символ спадкоємності між Старим і Новим завітом, а так само наступності між законом, даним Мойсею і посланням Ісуса, який, у свою чергу, обрав своїм наступником Святого Петра: це повинно було послужити проголошення законності спадкоємців Святого Петра – римських пап.
Це друга з фресок, що входять в Історію Мойсея, розташована на лівій стіні капели, навпаки фрески “Спокуса Христа”, так само належить кисті Боттічеллі. Напис на фризі, увенчивающем фреску, говорить: TEMPTATIO – MOISI – LEGIS – SCRIPTAE – LATORIS.
На фресці зображені кілька епізодів з життя Мойсея, описаних в Книзі Вихід. Праворуч Мойсей вбиває єгипетського наглядача, що знущався над євреями, і йде в пустелю. У центрі Мойсей допомагає дочкам Їтра, прогнавши пастухів, які не пускали дівчат до криниці. У лівому верхньому куті зображена сцена, де Мойсей знімає взуття і чує повеління Бога повернутися в Єгипет і звільнити свій народ[1]. У лівому нижньому куті фрески Мойсей веде євреїв у Землю Обітовану. У всіх епізодах Мойсей легко пізнаваний по своїм жовто-зеленим одіж, на інших фресках капели він одягнений аналогічно.
