Сьогодні деякі намагаються домовитися до того, що, мовляв, тільки бізнес – єдине заняття для справжнього чоловіка. Що ж, якщо так міркувати, то в колишні часи, отже, таким заняттям можна було вважати полювання. Мисливці, звичайно, не перевелися й досі. У провінції їх куди більше, ніж у великих містах. Втім, це тільки на словах кажуть, що вбити легко. Ті, хто бачив сльози на очах мертвої козулі, лосихи або оленя, запам’ятає це на все життя. І, як знати, може бути, зроду більше не візьме в руки рушниці.
Серед видів полювання є одна особлива – полювання з соколом. Птахів цих спеціально, як сказали б зараз, “натаскували”, готували для цього роду занять. Така охота вважалася привілеєм аристократів, князів та царів. Історики знають чимало літописних фактів з описом цієї потіхи.
На картині художника Фредеріка Артура Бридгмана четверо кінних арабів мчать щодуху. Вірний сокіл гордо сидить на плечі у одного з них, чия білий кінь ось-ось вирветься вперед. Мисливець переможно здійняв руку вгору, як би закликаючи удачу і передбачаючи її. Скачуть вони полями, де рідкісна рослинність під ногами і зрідка трапляються кущі.
