У картині “Порив вітру” з її похмурим небом, несущимися темними хмарами, збитими в одну сторону гілками дерев і зловісним оранжево-жовтим заходом все пронизане відчуттям неспокою. Жіноча фігура, проривається назустріч вітру, уособлює висхідну до традицій романтизму тему протистояння людини природній стихії.
Найтонші переливи відтінків коричневого, темно-сірого і темно-зеленого кольорів, їх плавні переливи утворюють єдиний емоційний колірної акорд, передає грозову бурю. Мінливість освітлення підсилює настрій тривоги у втіленому художником пейзажному мотив.
Середина 1860 – початок 1870-х років Полотно, олія Розташування: Музей образотворчих мистецтв ім. Пушкіна