У повній відповідності з традиціями російського авангарду написана картина “Портрет артиста”. Сюжет, як і личить полотен цього жанру, нехитрий. Не потрібно бути знавцем живопису, щоб побачити в скупий на кольори і відтінки роботі образ людини.
“Артист” Татліна одягнений у синій добротний костюм, таку ж синю крислатого капелюха і обов’язковий аксесуар інтелектуалів – краватка в тон. Він чисто виголений і акуратно підстрижений. По обличчю людини складно визначити, що він відчуває в даний момент – особа його не багате на емоції, зосереджено й серйозно. Риси обличчя його викривлені, але видають вік героя – трохи більше сорока років.
Ніщо не видає і приналежність чоловіка до певної творчої професії. Артист, але артист якого жанру чи напряму? Розгадку міг би дати предмет, який людина стискає в руці. Але чітко не видно, що це – пензель чи олівець, а, бути може, перо? За традицією, всі вони – атрибути письменників, поетів або художників. Але назвати їх артистами не можна, а картина Татліна говорить про зворотне.
Простоту тематики картини відтіняють вибрані художником кольору фарб. Улюблені тони Татліна – синій, червоно-охристий, жовтуватий і попелясто-сиву використовуються соковито і сміливо, вигідно протиставляючи колір пересічної геометрії ліній. Працюючи над картиною, художник не поспішав заповнювати полотно жирними густими мазками, навпаки, вона відрізняється гладкою поверхнею масла на полотні, м’якою розтушовуванням і чистим, без змішування з іншими тонами, кольором. Використовуючи такі прийоми, Татлін позбавляє щільно фактурності і обсягу.
При всій простоті жанру “Портрета артиста” художникові вдалося надати полотну авангардний характер. Незважаючи на очевидність зображуваного, Татлін залишив глядачам загадки, змушуючи звертати увагу на картину та розмірковувати.
