Портрет імператриці Катерини I – Іван Нікітін

Портрет імператриці Катерини I – Іван Нікітін

Портрет імператриці Катерини I   Іван Нікітін

Катерина I Олексіївна, імператриця всеросійська, народилася 5 квітня 1684 р. в Ліфляндії, в селянській родині Скавронских, литовського або латиського походження. При хрещенні за католицьким обрядом вона була названа Мартою. Рано втративши батьків, вона знайшла притулок у своєї тітки Веселівської, що жила в Крейцбурге, від якої 12-ти років від роду поступила на службу до мариенбургскому суперинтенденту Глюку і росла разом з його дітьми.

Протестантський богослов і вчений-лінгвіст, Глюк виховав її в правилах лютеранської віри, але грамоті не вивчив. На 18-му році життя Березня вийшла заміж за шведського драгуна Йоганна, який незабаром відправився з полком у похід. За взяття в 1702 р. Мариенбурга росіянами, вона потрапила в полон і, завдяки своїй красі і жвавості, надійшла до Шереметеву, а потім до Меншикову. В 1703 р. Березня побачив цар Петро і незабаром помістив її в селі Преображенському в число придворних дівчат царівни Наталії, де вона прийняла православ’я і була названа Катериною Олексіївною, так як хрещеним батьком її був царевич Олексій.

Вміла легко застосовуватися до всяких обставин і ніколи не втрачала присутності духу, Катерина придбала величезний вплив на Петра, вивчивши його характер і звички і ставши для нього необхідною як в радості, так і в горі. У 1711 р. він супроводжував царя в прусському поході і своєю винахідливістю зробила Петрові і Росії величезну послугу. Після повернення в Петербург, Петро 19 лютого 1712 р. вступив з нею в офіційний шлюб, причому тоді ж “були вінчані” і обидві дочки Анна і Єлизавета.

Після смерті царевича Олексія Петро почав бачити в дружині свого майбутнього наступника, але захоплення її камер-юнкером Монсом завдало Петру страшний удар; стративши фаворита, цар розірвав заповіт, за яким престол повинен був перейти до Катерини. По смерті Петра і, не встиг оголосити своєї останньої волі, вирішення питання про престолонаслідування перейшло в руки “верховних панів” – членів Сенату, Синоду і генералітету, що з’явилися в палац в ніч з 27 на 28 січня 1725 р. В їхньому середовищі були дві партії. За підтримки П. А. Товстого і гвардійських полків, що оточили палац Катерина Олексіївна була проголошена імператрицею.

Енергійна і розумна супутниця Петра виявилася, поза вузької сфери сімейно-придворних відносин, абсолютно нездатною до самостійної державної діяльності. У неї не було ні освіти, ні досвідченості у справах, ні навіть полювання ними займатися, а лише одна довго стримувана пристрасть до насолод. Тягар правління вона передала давно вже близького їй людини, інтереси якого були міцно пов’язані з її інтересами – Меншикову.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Портрет імператриці Катерини I – Іван Нікітін.