Портрет Мікеланджело Буонарроті написаний художником Марчелло Венусти. Розмір картини 36 x 27 см, полотно, олія. Мікеланджело Буонарроті – італійський скульптор, живописець, архітектор, поет, мислитель. Один з найбільших майстрів епохи Ренесансу. Мікеланджело народився 6 березня 1475 року в тосканському містечку Капрезе біля Ареццо, в сім’ї Лодовіко Буонарроті, радника міської управи. Після народження Мікеланджело сім’я переїхала до Флоренції до нового місця служби батька. У дитинстві Мікеланджело виховувався у Флоренції, потім деякий час проживав у містечку Сеттіньяно.
Навчившись читання, письма і рахунку, Мікеланджело в 1488 році всупереч волі свого батька поступив в учні в майстерню Доменіко Гірландайо. Тут юний Мікеланджело познайомився з основними матеріалами та техніками і створив олівцеві копії творів великих флорентійських художників Джотто і Мазаччо; у цих копіях з’явилася характерна для Мікеланджело скульптурна трактування форм.
Незабаром Мікеланджело почав працювати над скульптурами для колекції Медічі і привернув увагу Лоренцо Прекрасного. В 1490 році він оселився в палаццо Медічі і залишався там до смерті Лоренцо в 1492 році. Лоренцо Медічі оточив себе найбільш видатними людьми свого часу. Тут були поети, філологи, філософи, коментатори, такі, як Марсіліо Фічино, Анджело Поліціано, Піко делла Мірандола; сам Лоренцо був прекрасним поетом.
Сприйняття Мікеланджело реальності як втіленого в матерії духу безсумнівно сходить до неоплатоникам. Для нього скульптура була мистецтвом “вичленення” або звільнення фігури, укладеної в кам’яному блоці. Не виключено, що деякі з його найбільш разючих по силі впливу творів, які здаються “незакінченими”, могли бути навмисно залишені такими, тому що саме на цій стадії “звільнення” форма найбільш адекватно втілювала задум художника. Геній Мікеланджело наклав відбиток не тільки на мистецтво Ренесансу, але і на всю подальшу світову культуру. Діяльність пов’язана в основному з двома італійськими містами – Флоренцією і Римом. За характером свого обдарування Мікеланджело був насамперед скульптор. Це відчувається і в живописних роботах майстра, надзвичайно багатих пластичністю рухів, складних поз, виразною і потужної ліпленням обсягів.
У Флоренції Мікеланджело протягом п’яти років створював безсмертний зразок Високого Відродження – статую “Давид”, стала на багато століть еталоном зображення людського тіла, в Римі у 1499 – скульптурну композицію “П’єта”, одне з перших втілень фігури мертвого людини в пластиці. Однак найбільш грандіозні свої задуми художник зміг реалізувати саме в живописі, де він виступив істинним новатором кольору і форми. На замовлення папи Юлія II Мікеланджело з 1508 по 1512 виконав розпис стелі Сікстинської капели, представляє біблійну історію від створення світу до потопу і включає більше 300 фігур. У 1534-1541 роках в тій же Сикстинській капелі для папи Павла III Мікеланджело виконав грандіозну, повну драматизму фреску “Страшний суд”. Вражають своєю красою і величчю архітектурні роботи Мікеланджело – ансамбль площі Капітолія і Собор святого Петра в Римі.
