Портрет Миколи Олександровича Львова – Дмитро Левицький

Портрет Миколи Олександровича Львова – Дмитро Левицький

Портрет Миколи Олександровича Львова   Дмитро Левицький

Львів Микола Олександрович.3.1751, маєток Микільське-Черенчици, поблизу Торжка, нині Калінінської області, – 21 або 22.12.1803 , Москва), російський архітектор і теоретик архітектури, графік, поет, музикант, винахідник. Освіту здобув головним чином самоучкою; архітектуру вивчав самостійно. Член Російської академії, почесний член петербурзької АХ. Представник російського класицизму 2-ї половини 18 ст.

У теоретичних висловлюваннях Л. закликав творчо освоювати класичну спадщину, ретельно враховувати конкретні побутові та природні умови країни. В архітектурній творчості Л. переважають компактні центричні купольні будівлі з лаконічним декоративним оформленням. Роботи: Невські ворота Петропавлівської фортеці і поштамт, Борисоглібський собор у Торжку; садибні комплекси на території Московської, Калінінської і Новгородської областей; землебитний Приоратский палац в Гатчині; ілюстрації до “Метаморфоз” Овідія. Л. – один з основоположників пейзажного стилю в російській садово-парковому мистецтві.

Розробляв способи землебитного будівництва, опалення і вентиляції будівель. Займався також питаннями економіки, пошуків і розробки покладів кам’яного вугілля. У поетичній творчості Л. позначився вплив почасти сентименталізму, почасти зародження російського романтизму. Прагнучи наблизити поезію до народної творчості, Л. широко використовував народну лексику, тонічні розміри.

У створений ним текст для комічної опери “Ямщики на підставі” включені записи ямщицких пісень. Л. склав двотомне нотне “Збори російських народних пісень з їх голосами, на музику поклав Іван Прач” . Видав один з перших перекладів ісландської саги “Пісня норвезького витязя Гаральда Хороброго” ; перекладав також твори Петрарки, Сафо та ін


Портрет Миколи Олександровича Львова – Дмитро Левицький.