Петро III Федорович – імператор всеросійський, син герцога голштейн-готторпского Карла-Фрідріха, сина сестри Карла XII шведського, і Ганни Петрівни, дочки Петра Великого; він доводиться, таким чином, онуком двох государів-суперників і міг при відомих умовах, бути претендентом і на російську, і на шведський престол.
У 1741г. він був обраний, після смерті Ульріки Елеонори, наступником її чоловіка Фрідріха, який отримав шведський престол, а 15 листопада 1742г. був оголошений своєю тіткою Єлизаветою Петрівною спадкоємцем російського престолу і в 1745г. був повінчаний з Катериною Олексіївною 25 грудня 1761 р.
Петро Федорович вступив на престол під ім’ям імператора Петра III. Негайно ж після сходження на престол він відмовився від участі в Семирічній війні і разом з тим і від усіх російських завоювань у Пруссії, а в кінці свого царювання почав війну з Данією через Шлезвіга, який хотів придбати для Голштінію. Це порушувало проти нього народ, який залишився байдужим, коли дворянство, в особі гвардії, відкрито повстав проти Петра III і проголосило імператрицею Катерину II. Петро був вилучений у Ропшу, де його, 7 липня, спіткала смерть.