Валентин Олександрович Сєров неодноразово створював портрети наділених високим талантом художників і письменників свого часу. Прикладом тому може служити “Портрет Костянтина Коровіна”, який був написаний живописцем в 1891 році. Портрет можна побачити, відвідавши Третьяковську галерею в Москві.
Портрети пензля Валентина Сєрова завжди сповнені глибини, внутрішньої, душевної ясності. Це завжди роботи, що відрізняються високою майстерністю.
“Портрет Костянтина Коровіна” представляє перед нами художника Коровіна як не тільки талановитого живописця, але людини, близької нам, щоденних тривог, турбот, людини, який не цурається бути простим, вразливим, справжнім.
Портрет виконаний в досить різкій графічною манері. Зображення майже монохромно і змальовує різкий контраст білого і чорного. Світло-тіньові “згустки” переважно навколо фігури художника, нагадують сірувату серпанок. Недбала, інший раз груба штрихування нанесення барвистих шарів загострює сприйняття, наближаючи картинне полотно до реальності, якій залишається лише подолати один вимір – вимір часу і цей образ оживе.
Полотна Сєрова деколи вражають своєю реалістичністю, особливим диханням, що походить від зображень.
Для “Портрета Костянтина Коровіна” характерно не просто протиставлення чорного і білого, але по-своєму вибудуваний контраст цих квітів. Великий обсяг білого приходить в зіткнення з об’ємом чорного кольору, утворюючи сильне протистояння. Образ художника, свого роду, виступає з’єднанням, перетинанням цього складного колористичного протиріччя. В самому образі живописця присутній цей одвічний чорно-білий контраст. Подібне колірне рішення надає картині складність, подвоюючи простір, роблячи його не просто частиною дійсності, а символом, знаком бинарности, тобто роздвоєності.
Портрет затверджує такі стійкі контрастні пари, як світло й тінь, чорне і біле. Крізь прийом контрасту перед нами вимальовується характер художника, прихована внутрішня активність, твердість, впевненість почуттів. Портрет Коровіна колористично аскетичний, бідний. Цікаві відтінкові поєднання тут не головне. В центрі полотна – образ художника, його погляд, навмисне затемнений, немов погляд з глибини, погляд крізь товщу темряви, тривожний погляд, сильний, пронизливий.
Художній образ Костянтина Коровіна вийшов відкритим, різким, нагадуючи яскравий графічний малюнок, строгий, чіткий. Неисключено, що саме таких якостей і був сам Костянтин Коровін. Образ Костянтина Коровіна вийшов яскравим. Перед нами гарний, талановитий художник, в образі якого читається сувора сила, глибина творчої думки, тверда впевненість і переконаність у своїй справі.
