Портрет Єлизавети Петрівни

Портрет Єлизавети Петрівни

Портрет Єлизавети Петрівни

Мозаїчний портрет виконаний у майстерні М. в. Ломоносова, який у другій половині 1740-х років почав працювати як технолог по склу і художник-мозаїст. Відкривши для себе мозаїки в Софійському соборі Києва і храмах Новгорода, вчений протягом багатьох років шукав секрет виготовлення смальт – кольорових склоподібних мас різноманітних відтінків. У Росії цей секрет був загублений, а в Західній Європі зберігався в таємниці.

У організованою ним першою в Росії хімічної лабораторії Ломоносов розробив технологію і техніку виробництва смальт, а з початку 1750-х років приступив до творчої практиці. У Копорском повіті поблизу Оранієнбаума біля річки Рудици їм була заснована скляна Усть-Рудицкая фабрика, випустила свою першу художню продукцію в 1754 році.

Для набору Ломоносов користувався смальтами досить великого розміру – до 2 див. Мозаїчний портрет Єлизавети Петрівни відрізняється вишуканою полихромностью, блискуче передана фактура предметів, м’якість тканин. Муарова стрічка ордена святого Андрія Первозванного складається з синіх, блакитних, синіх смальт, чудово підібраних за звучанням.

Єлизавета Петрівна – російська імператриця з 1741 року. Молодша дочка Петра I і його другої дружини Катерини Олексіївни, уродженої Марти Скавронской, з 1725 року – імператриці Катерини I.