Портрет живописця – Ель Греко

Портрет живописця – Ель Греко

Портрет живописця   Ель Греко

Ель Греко зумів наситити мистецтво портрета величезним духовним багатством. Деякі твори майстра виходять за рамки його портретного стилю, втрачають стан психологічної замкнутості, вступають в контакт з навколишнім середовищем. До такого типу можна віднести “Портрет живописця” з севільського Музею образотворчих мистецтв, який прийнято вважати портретом Хорхе Мануеля.

Можливо, що тут відображений якийсь інший іспанський майстер. Ель Греко, не ставив своєю метою передати в ньому той стан самозаглиблення або особливу духовну значущість, що відрізняють його інші портретні роботи.

Він створює свого роду парадне світське зображення молодого живописця з типовими саме для нього атрибутами професії – довгою китицею, яку він тримає витонченими пальцями, дуже маленькою і вузькою палітрою, де покладені фарби – чорна, біла, червона і зелена.

Вираз привабливого обличчя відрізняється невластивою портретів Ель Греко жвавістю, жести – активністю, постановка фігури відверто позує. Характером портрета відповідає віртуозна мальовнича рішення, побудоване на ефектному поєднанні сріблясто-сірого, чорного і білого.