Перед нами відкривається просторий вид з пагорба. По пагорбу можна спуститися в село. Дорога веде до сільської церкви, гострий шпиль якої видніється з-за дерев. На березі річки розкинулося місто. Його високі вежі вторять обрисами скель. Небо, світле ліворуч, стає тривожним, місяць над горами. Яку країну показав художник? У південних Нідерландах, де жив Брейгель, є пагорби, але немає таких високих гір.
Брейгель зібрав тут те, що здається йому найпрекраснішим на землі: маленькі будиночки рідний нідерландської села, повноводну річку, яких чимало зустрів він на шляху до Італії, величні Альпи, враження від яких, отримане під час поїздки в Італію, Брейгель збереже на все життя.
Картина захоплює ні з чим не порівнянним відчуттям краси землі, величі, багатства і різноманітності природи, краси рідної країни – частини цього величезного світу.
І не випадково Брейгель зобразив на першому плані сіячем, а внизу, біля дороги, зелені сходи полів. Брейгель тут нагадує стару притчу про те, як зійшли насіння щедро винагороджують сіяча за його працю.
Ця думка, що головним призначенням людини є праця, що тільки своєю працею людина може досягти єднання з природою, пройде через усю творчість Брейгеля.