Прощання Зігфріда – Петер фон Корнеліус

Прощання Зігфріда – Петер фон Корнеліус

Прощання Зігфріда   Петер фон Корнеліус

Петер фон Корнеліус, німецький художник-романтик, навчався в Дюссельдорфській Академії. У 1811 Корнеліус оселився в Італії. У Римі він зблизився з колом художників-“назарейцев”, які організували “Братство св. Луки”, зайняли пустовавший монастир Сан-Ісідоро і стали жити і працювати за прикладом середньовічних художніх артілей і релігійних братств. Для них зразком було мистецтво раннього Рафаеля, Перуджіно, Дюрера. В Римі художники здійснювали монументальні розписи, в яких брав участь і Корнеліус.

У 1816-1817 він працював над розписами в Палаццо Дзуккари. На відміну від інших “назарейцев” Корнеліус орієнтувався на мистецтво Мантеньї, Синьорелли і Мікеланджело. Повернувшись у Німеччину, художник швидко зробив кар’єру, він обіймав посаду директора Дюссельдорфської, потім Мюнхенської і, нарешті, Берлінської Академій мистецтв. Картина “Прощання Зігфріда” була виконана Корнеліусом в той період, коли він працював у Римі над монументальними композиціями.

По організації простору, трактуванні образів, наповнених внутрішньою експресією, картина перегукується з монументальними роботами. Згодом стиль художника змінився. Інші відомі твори: “Поховання Христа”. 1845. Музей Торвальдсена, Копенгаген; фреска “Страшний Суд”. 1830-1839. Людвигскирхе, Мюнхен; цикл ілюстрацій до “Фаусту” В. В. Гете. 1808.


Прощання Зігфріда – Петер фон Корнеліус.