Ранок у сосновому лісі (Три ведмеді) – Іван Шишкін

Ранок у сосновому лісі (Три ведмеді)   Іван Шишкін

На вітчизняних просторах ви не знайдете другого такого “хітового” полотна, сюжет якого присутній на раритетному бабусиній покривалі, вишитій думочке, скатертини, тарілках і навіть на обгортках з милими косолапишами. Спогади батьків, шоколадні цукерки і ходи піарників – ось що не дає нам забути про картину Шишкіна В. “Ранок у сосновому лісі” або, в народі, “Три ведмеді”.

А тільки Шишкіна? Ведмедів на полотні намалював К. Савицький, який спочатку зображував двох клишоногих, а потім підняв їх кількість до чотирьох. Раніше вважалося, що Шишкін, незважаючи на його досить вагомі успіхи в анімалістичного живопису, був не в змозі зобразити ведмедів, так що просто експлуатував бідолаху Савицького і навіть не дозволив того підписатися на картині. Насправді художники дружили, а ведмеді з’явилися вже після того, коли останній сказав, що полотно нединамічно. Шишкін міг малювати кого завгодно, але не ведмедів, і дав Савицькому можливість оживити картину і поставити підпис. Колекціонер П. Третьяков був не такий лояльний: він купив картину у Шишкіна, а це значить, що авторство його, так що ніяких Савицких тут бути не може. Загалом, напис була стерта і “Ранок у сосновому лісі” стало вважатися однією з ключових картин у творчості одного з найвидатніших російських пейзажистів.

Цукерки “Ведмедик клишоногий” з шишкинской репродукцією на фантику і дали назву полотна “Три ведмеді”. З’явилося ласощі мало начинку з мигдалю, какао-бобів, коштувало дорого, але було так смачно, що навіть агітатор всіх і вся Маяковський Ст. не втримався і написав мовляв, якщо хочете “Ведмедиків”, то відкладіть на ощадкнижку енну суму грошей. Ось так “Ведмедик клишоногий” став “Трьома ведмедями” , цукерка – одним з ознак СРСР, а В. Шишкін – народним художником.

Правда, він і був співаком природи рідного краю і до “Ведмедів”. Художник хотів і вмів дивувати, насамперед, пейзажами, які він виписував настільки ювелірно, що заслужив славу майстра деталізації. Тільки у нього побачите серпанок туману, наче літає серед гілок столітніх сосен, м’який і затишний мох на валунах, прозору воду струмка, ранкову або вечірню прохолоду, полуденну спеку літа. Що цікаво, всі полотна художника частково епічні, але монументальні – завжди. При цьому Шишкін не пафосі, він просто той чоловік, який щиро захоплюється величною природою рідного краю і вміє зображати її.

“Ранок у сосновому лісі” утихомирює врівноваженістю композиції. Три ведмежати дуже гармонійно виглядають з їх мамою-ведмедицею, а до двом половинкам впала сосни так і хочеться застосувати божественну пропорцію. Ця картина – наче випадковий кадр на старенький фотоапарат, який вдалося зробити туристу, так довго шукав справжню незайману природу.

А якщо подивитися на колорит картини, художник немов намагається охопити все багатство фарб світанковій пори. Ми бачимо повітря, але він не блакитного звичного відтінку, а швидше синьо-зеленого, трохи мутного і туманного. Переважаючі кольори, які оточили клишоногих жителів ліси – зелені, блакитні і сонячно-жовті, що відображають настрій гомоном природи. Яскраві мерехтіння золотих променів на задньому плані немов натякають на сонце, яке ось-ось освітить землю. Саме ці відблиски і надають картині урочистості, саме вони говорять про реалістичність туману над землею. “Ранок у сосновому лісі” – це ще одне підтвердження осязательности полотен Шишкіна, адже прохолодне повітря можна навіть відчути.

Подивіться уважно на ліс. Його вигляд переданий настільки реалістично, що стає ясно: це не лісова галявина, а глуха хаща – справжнє зосередження живої природи. Над нею трохи тільки зійшло сонце, промені якого вже встигли пробратися до верху крон дерев, забризкавши їх золотом і знову сховалися в гущавину. Вологий, ще не рассеявшийся туман, здається, розбудив мешканців древнього лісу.

От прокинулись ведмежата і ведмедиця, розвинувши свою бурхливу діяльність. Задоволені і ситі ведмедики з самого ранку пізнають навколишній світ, досліджуючи найближчу поваленную сосну, а мама-ведмедиця стежить за малюками, які умиляюще незграбно деруться на дерево. Причому, ведмедиця спостерігає не тільки за дитинчатами, а й намагається вловити найменші звуки, які можуть порушити їх ідилію. Просто дивно, як ці звірі, написані іншим художником, змогли оживити композиційне рішення картини: поваленная сосна немов була створена для цього ведмежого сімейства, зайнятого своїми важливими справами на фоні віддаленого і дикого куточка російської природи.

На картині “Ранок у сосновому лісі” розкривається майстерність реалістичного зображення та його якість, причому багато в чому випереджає сучасну цифрову техніку. Кожна травинка, кожен промінчик сонця, кожна голочка сосни написана Шишкіним любовно й уважно. Якщо передній план полотна зображує поваленную сосну зі взбирающимися на ній ведмедями, то на задньому плані розташувався древній ліс. Ведмежата й інша природа викликають у кожної людини заспокійливі позитивні емоції. Звірі, немов іграшкові, наповнюють добротою початок нового дня й налаштовує на позитивне мислення. Дивлячись на цих милих тварин, не віриться, що вони – хижаки за своєю природою і не можуть бути здатні на жорстокість. Але головне навіть не в цьому. Шишкін акцентує увагу глядача на гармонію сонячного світла, який виходить від заднього плану картини з ведмежатами на передньому плані. Проведіть візуально лінію через них – і ви неодмінно помітите, що це найяскравіші об’єкти на картині, а все інше, включаючи неправильної форми сосни – це лише доповнюють штрихи.

Здається, що “Ранок у сосновому лісі” зображує справжніх, живих ведмедів на якомусь фантастичном пейзажі. Вятський ліс, з якого списано природа, говорять дослідники, сильно відрізняється від шишкинского. Просто цікаво, чи існують там зараз ведмеді, адже картина протягом століття виховує естетичний і моральний смак людей, так і просить дбайливо ставитися до навколишньої природи.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)


Ранок у сосновому лісі (Три ведмеді) – Іван Шишкін.